один високоосвічений і розумний філософ витратив роки щоб знайти відповідь на вічне питання. йдеться про те саме питання, яке, напевно, з’являлось в голові кожної людини. він зустрічався з найрозумнішими людьми суспільства, об’їздив весь світ в своєму пошуку. але жодне джерело знань не задовільняло його допитливість, жодна точка зору не була задовільною. розчарований і виснажиний, він повернув додому, відкинувши всі надії.

на своєму шляху назад він побачив монаха, що мирно відпочивав біля дерева. стомлений дорогою і відчуваючи спокій, що випромінював той монах, філософ вирішив відпочити трошки поряд з ним.

монах поспостерігав за новоприбулим якусь мить, а тоді спитав:

- що турбує тебе, подорожній?

- звідки ви знаєте що мене щось турбує, - здивовно поцікавився філософ.

- це на тобі написано, - відповів монах.

- я роками подорожував в пошуках змісту життя. але схоже що на це питання немає істинної відповіді, - сказав філософ.

- зміст життя - це саме життя, - сказав монах сміючись, - і ти втратив велику частину його шукаючи зміст і не помічаючи життя.